Моєму прадіду виповнилось 16 років, коли почалася Велика Вітчизняна війна. Він добровольцем пішов на фронт і потрапив в роту зв’язку. Дідусь багато розповідав мені про війну. На той час не було мобільних телефонів і всі розмови відбувались через дротяний зв’язок. Телефонні дроти розтягувались на десятки кілометрів. Розриви боєзарядів постійно обривали дротяний зв’язок між передовою лінією і штабом командування. Нашим солдатам в любу погоду, вдень і вночі потрібно було знайти обрив дроту і відновити зв’язок. За ними постійно полювали ворожі снайпери і загони з собаками. Дідусь розказував, як часто їм доводилось зав’язувати рукопашний бій з фашистами. Для цього необхідно було весь час підтримувати хорошу фізичну форму. Дідусь воював за Сталінград, звільняв Запоріжжя і Дніпропетровськ, з боями дійшов до Польщі. Він був тричі поранений. В 1944 році командування відрядило його на навчання в Саратовське військове танкове училище. Дідусь все своє життя присвятив захисту Батьківщини.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"