Ця розповідь про мого прадіда, Івана Івановича Короля. Народився він у жовтні 1918 року в селі Деньгі Золотоношського району Черкаської області в селянській родині. Хлопчиком допомагав родині: пас худобу, працював в колгоспі, навчався у школі. Мріяв стати військовим, тому 24 серпня 1937 року добровільно вступив у ряди Червоної Армії. Був направлений у Ленінградське військове ветеринарне училище. Після успішного закінчення, у 1940 році, служив у 2-му окремому дивізіоні 2-го кавалерійського корпусу в м. Курган-Тюбе Таджикської РСР. З початку війни кавалерійський корпус був кинутий на захист Москви, де прийняв участь в обороні столиці. В 1942-1943 роках воював у складі 2-го винищувального протитанкового дивізіону 2-го кавалерійського корпуса Західного та Центрального фронтів. З 1943 по 1945 рік воював у 2-му окремому дивізіоні 127-го окремого полка зв'язку 2-го Українського фронту. Пройшов з боями від Москви до Берлину. Приймав участь у звільненні міст Угорщини, Румунії, Австрії. Під час бойових дій був тричі поранений - один раз важко. Нагороджений орденами: «Вітчизняної війни» 2-го ступеня, «Червоної зірки», «Богдана Хмельницького». Медалями «За бойові заслуги», «За перемогу під Москвою», «За перемогу над Німеччиною», «За взяття Будапешту» та інші. Після війни продовжив службу у групі Радянських військ в Німеччині. Вийшов на військову пенсію у званні полковника. Інвалід війни другої групи. Нажаль, помер у 2009 році.