Народився 13.04.1926 року, Воював: 38 стрілковий полк – стрелок вересень 1943- січень 1944 г. 51 стрілковий полк – автоматчик березень 1944- 1946 г. 67 автополк – курсант полкової школи автоматчик март 1946-1950 р. Воював на ІІІ Українському фронті, звільняв Україну . Форсував Дніпро в районі Пушкарьовки, Верхне-Днепровська. Потім попрямував у Бесарабію, звільняв Болгарію, Югославію, Угорщину, Румунію, Австрію, не дійшов 12 км. до Берліна, коли почув, що війна закінчилася. Має ордени : «Червоної зірки», «Вітчизняної війни», «За мужність». Має медалі: «За відвагу», «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною», «Захисник вітчизни», «За Будапешт» та 10 ювілейних медалей. «Сяє на грудях солдата медаль за місто Будапешт» У жовтні 1943 вісімнадцятирічний Іван Коновий пішов із свого Могилева на Приоріллі. З жорстокими боями пройшов рідним Придніпров’ям та Україною. Форсував Дніпро у районі Пушкарьовки у Верхне-Дніпровську. Приймав участь у визволенні Польщі, Угорщини, Чехословаччини, Румунії та Австрії. За що має багато подяк від Головнокомандуючого Й.В. Сталіна . Наприкінці війни у жорстоких боях одержав два тяжких поранення, внаслідок яких позбувся обох ніг, став інвалідом другої групи ВВВ. В силу своїх можливостей Іван Пилипович бере активну участь у суспільному житті. Фронтовику є, що розказати про молоді воєнні роки та фронтові будні. А вони воістину героїчні, про що свідчать бойові нагороди