Мій прадід, Кладько Євгеній Петрович, народився в с. Вовчеярівка Лисичанського району Луганської області. Був мобілізований на фронт в 1941 році. Воював в танкових військах. Захищав Батьківщину в оборонних боях. Приймав участь в наступальних операціях, звільняючи від ворога Радянський Союз та країни Європи. За звільнення Варшави, Кенігсберга був нагороджений двома орденами Червоної Зірки, медалями «За взяття Кенігсберга», «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною». День Перемоги зустрів в Берліні. Після закінчення війни в званні лейтенанта, продовжив службу у збройних силах. У відставку вийшов у військовому званні капітана. За чесну та добросовісну працю нагороджений медаллю «Ветеран праці». Помер мій дідусь 23 жовтня 1985 року, похований в м. Дніпропетровську на Сурсько-Литовському кладовищі. Кожного року в День Перемоги вся наша сім’я приносить квіти на могилу мого прадіда. Я пишаюсь своїм дідусем і хочу бути схожим на нього.