Мій прадід Карпенко Іван Іванович (1908 – 1985 р.р., дідусь моєї мами) пішов на війну у 1941 році. Воював на різних фронтах, був пехотинцем. Має бойові нагороди. Під час одного з боїв був тяжко контужений, потрапив у полон, був відправлений в Польщу в концтабір, звідки влаштував побіг. Під час побігу був знову поранений, довгий час був непритомний. Врятувала його польська родина, яка, ризикуючи власним життям, переховувала його від фашистів. В Польщі він і дізнався про Перемогу. Додому повернувся лише восени 1945 року, де на нього чекали щодня, хоча більше двох років від нього не було ніяких звісток. Прадідусь помер ще до мого народження, але зі спогадів мами і бабасі я знаю, що він був чесною, відповідальною, мужньою і дуже доброю людиною. Придьма Юлія, випускниця НВК №36

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"