Карнизенко Василь Захарович народився в 1924 році в селі Новопокровка Солонянського району Дніпропетровської області. Закінчив 7 класів Новопокровської восьмирічної школи. До самої війни працював в колгоспі, допомагав родині. В 1942 році під час окупації фашистами України його примусово було вивезено до Німеччини для роботи на шахтах і заводах. Там працювали чоловіки, жінки, діти різних національностей, різних віросповідань. Умови праці і побуту були жахливі. Кожний день десятки людей гинули від голоду, фізичного виснаження і хвороб. У кінці 1943 року Василь Захарович разом зі своїм другом змогли втекти і дістатися лінії фронту. До переможного травня воював в танковій частині. День Перемоги зустрів в Угорщині. Був нагороджений медаллю «За відвагу». Після війни повернувся до мирного життя. Закінчив фінансовий технікум, працював фінансовим агентом по лінії соціального страхування. Зараз Василю Захаровичу 86 років. Разом зі своєю дружиною Вірою Мануїлівною виховав двох синів, має онуків і правнуків. Проживає в своєму рідному селі Новопокровка.