Мій прадідусь (дідусь мого батька), якого звали Карбан Василь Володимирович, народився 6 січня 1925 року, в селі Катовка Магдалинського району Дніпропетровськой області. Коли йому виповнилося 16 років, почалась Велика Вітчизняна Війна, а коли прадіду виповнилося 18, на весні 1943 року, його призвали до рядів радянської армії. Він був ще зовсім юним 19-ти річним хлопцем, коли вже змушений був вирушити на війну захищати нашу Батьківщину від лютих окупантів. Моя бабуся розповідала, що мій прадід, Василь Володимирович, воював в мінометних артилерійських військах Радянської армії 1944-1945 роках, брав участь у визволенні міста Праги – столиці Чехії, у рядах 2-го українського фронту. Прадід багато розповідав моєму батькові, коли він був маленьким, про події цих важких часів. Бойові дії Червоної армії на Чехословацької землі почалися восени 1944р. але у вирішальну стадію вони вступили на початку 1945. Після розгрому німців на Берлінському напрямку єдиною силою, здатною чинити серйозний опір нашим військам, на початку травня 1945, залишилася група армій «Центр» і частина групи армій «Австрія», які були зосереджені на території Чехії. 2-й другій Український фронт розпочав наступ на Прагу 7 травня за участю 7 гвардійськой армії під командуванням генерала Шумелова. Командував фронтом маршал Малиновський, наступного дня ввів у бій 6-у гвардійську танкову армію генерала Кравченко, яка кинулася на столицю Чехії. 7 і 9 травня стали вирішальними днями наступу Радянських військ до Праги. На світанку 9 травня передові часті 3 и 4 гвардійських танкових армій увірвалися до Праги. В день з сходу в місто вступили передові частини 60 і 38 армій 4-го Українського фронту. Протягом декількох годин місто було очищено від залишків німецьких військ. Таким чином, Празька операція була успішно завершена! Я пишаюся своїм прадідом та всіма мужніми солдатами Радянської армії.