Іванов Володимир Григорович, учасник визволення Дніпропетровська Спогади: Навколо міни, а на небі зірочки… 19 жовтня 1943 року 102-й гвардійський полк, в якому воював Володимир Іванов, отримав завдання форсувати Дніпро. Полк приховано підійшов до ріки й замаскувався у лісосмузі напроти села Військове. А коли стемніло, пішов на переправу. «…Коли ми доплили до середини ріки, німці нас побачили й відкрили прицільний вогонь. Не всі бойові товариши досягли берега, але мені пощастило. Не чекаючи, поки пліт підійде до берега, ми стрибали у воду й підіймались на круті схили. Почали рватися німецькі міни. Потім з’явилися ворожі літаки. Ну, думаю. Зараз доб’ють зверху. А потім подивився вгору – а на небі зірочки і, знаєте, душа заграла. Німці шалено чинили опір. У цей час нас виручила артилерія та літаки-штурмовики Іл-2.» 26 жовтня, при черговому нальоті фашистських літаків , Володимир отримав поранення та контузію від розриву авіабомби. Після шпиталю закінчив полкову школу артилериста, став командиром розрахунку 76-міліметрової гармати. Служачи на 2-му Білоруському фронті, він дійшов до самого Берліну. Володимир Іванов був демобілізований у кінці 1945 року. Зараз В.Іванов – член Президії Дніпропетровської обласної організації інвалідів війни та Збройних Сил України.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"