Гуськов Микола Іванович. Я хочу Вам розповісти про свого прадідуся. Микола Іванович батько моєї бабусі. Він був щирим, вихованим та освіченим чоловіком. Мої мама та бабуся дуже часто його згадують та розповідають про нього різні цікаві історії з його життя. Прадід потрапив на фронт коли йому було двадцять років. Спочатку він служив на Балтійському флоті,а після того як корабель було торпедовано,його переправили до морської піхоти, щоб обороняти Ленінград. За героїчну оборону Ленінграду дідуся було нагороджено. Він мав багато орденів та медалей. У кожного з них своя сумна та болісна історія. Генерал Рокосовський вручив моєму дідусеві Медаль за відвагу та фінку, на якій було написано: “Воїну армії Генерала Рокосовського”. Це ще одна важлива згадка про дідуся,ця фінка – сімейна реліквія та гордість нашої родини. Приблизно у 1943 році дідусь командував ротою. Микола Іванович був двічі поранений то носив у собі кулю до самої смерті. Уже після війни у 1984 році дідуся шукали через газету «Известия», і через радіо. Люди бажали знати, як живуть герої, можливо хотіли б поспілкуватися з ними або подякувати. Після війни дідусь був майором залізно дорожньої поліції. Про нього написано на сайті «Подвиг Народа. ру» Моя родина пишається нашим дідусем. Ми любимо та пам'ятаємо його!

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"