В 1941 році мій прадід закінчив шостий клас. Одного разу з ним сталося таке: він йшов до школи. Два фашистських літаки почали бомбити потяги на станції Бузівка. Мій прадід злякався та побіг до дому по городах. Йому здавалося що в цей день 20 вересня 1941 року ці два літаки ганялися за ним. Через деякий час у село увійшли німці. Усю молодь до 1928 року народження забрали у Німеччину працювати. Фашисти поставили нові закони: діти вчилися тільки до четвертого класу. А потім всі мусили працювати в полі. Прадід працював на биках. Через два з половиною роки село Личкове було звільнене від німецької окупації. А коли фашисти тікали биків забрали з собою.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк - Днепропетровск"