У моїй пам’яті залишилися спогади директора школи Горінштейна Олександра Михайловича . 1941 рік. Загальна мобілізація. Ніхто не залишився осторонь.У долі багатьох людей війна залишила слід. Так був призваний на війну бувший директор СШ № 92 Горінштейн Олександр Михайлович . Він брав безпосередню участь у бойових діях у складі Південного, Південно – Східного і Північно – Кавказького фронтів у 1941 – 1943 роках. 23 липня 1941 року Горінштейн Олександр Михайлович Дніпропетровським обласним військкоматом був направлений у Запоріжжя до військової частини КУПСЗ. Перше бойове хрещення – острів Хортиця , жорсткий бій з німецько – фашистськими загарбниками 18 серпня 1941 року, оборона Запорізької електростанції ім. В. І. Леніна. Німці були на мотоциклах, озброєні автоматами і мінометами. Відкрили вогонь. Бій вели воїни-курсанти протягом усього дня, на допомогу прийшла частина внутрішніх військ. Електростанцію було зборонено, фашистський десант розгромлено. У 1941 році загін, яким командував старший лейтенант Горінштейн Олександр Михайлович, брав участь в обороні м.Павлограда, у складі інженерного батальйону Південного фронту будував переправу через річку Північний Донець під постійним бомбардуванням і обстрілом німців. Горінштейн О. М. Був призначений командром загону курсантів, так як у 1932 році закінчив військову школу 25 – ї Чапаєвської дивізії. У 1941 – 1943 роках загін брав участь в обороні м. Павлоград, у побудові переправи через річку Південний Донець, у боях на Ізюм – Барвінківському напрямку, в обороні м. Туапсе і м. Новоросійська , Харкова. 19 березня 1943 року Горінштейн О. М. під Новоросійськом був удруге контужений і поранений. Нагородженний такими орденами :Орденом Червоної Зірки, Орденом Великої Вітчизняної війни І ступеня і медалями «За героїзм оборони Кавказу», «За пермогу над Німеччиною» та 10 іншими.