Із весни 1943 року Юлія Василівна була призвана в ряди Червоної Армії, навчалася на сапера, адже необхідно було розміновувати Волгу, близько 100 км. Всю навігацію 1943 року розчищали русло Волги, яке було начинене бомбами відступаючої армії Гітлера, після чого до самої Перемоги – 9 травня 1945 року вона пішла працювати на лісозаготівлю. До кожного свята Юлія Василівна Одягає свій святковий жакетик, на якому сяють заслужені нагороди: орден «За мужність», медалі «Захисник Вітчизни», Георгія Жукова, численні ювілейні.