Війна… У серці старшого покоління це слово – незагойна рана. Ми повинні завжди пам’ятати той ранок, який приніс у кожен дім страждання і біль у серці, адже саме 22 червня 1941 року почалася війна не на життя, а на смерть. Вона увірвалася в серце нашого народу, як осколок. Затьмарила сонячне небо димом пожеж, стала болем нестерпним від чорних похоронок, що тисячами приходили щодня. Скільки крові пролито! Скільки сліз виплакано! Рідна земля стала суцільним згарищем; плакали росами трави, падали чорні дерева, стогін розлягався стоголосою луною… Війна завжди несправедлива, особливо до тих, хто загинув. Але ми вистояли, ми перемогли в найтяжчій із усіх війн, витримали найжахливіші випробування 1418 днів і ночей страшної війни… Обеліски. Пам’ятники, братські могили, вулиці, площі названі на честь безсмертних… Спливає час. Сьогодні ветеранів залишилося дуже мало, але людство завжди пам’ятатиме тих, хто захистив майбутні покоління ціною власного життя. У кожній родині зберігаються вицвілі від часу фотографії, пожовклі листи, надіслані з фронту, похоронки на тих, хто наближав перемогу… Згадаймо наших земляків, наших дідів і прадідів, які заради мирного неба над нашими головами проливали кров. Серед них був і Григорій Максимович Гарнага. Народився він 4 грудня 1926 року. На війні з сімнадцяти років (з 1943р.). Воював на ІІ Білоруському фронті у складі 180 стрілкової дивізії 65 армії. Був поранений, перебував у госпіталі, а потім знову повернувся на фронт. Війну закінчив у Німеччині. Нагороджений орденами і медалями. З 1996 року Григорій Максимович багато сил і енергії віддає суспільній роботі. Він очолює раду ветеранів Великої Вітчизняної війни і праці ж/м Рибальський. Гарнага Г.М. частий гість у нашій школі. Двічі на рік цей сивочолий ветеран проводить зустрічі зі школярами, на яких згадує про ті героїчні і трагічні дні, що наближали День Перемоги. Низький уклін усім ветеранам за перемогу! Записав : Єгоров Богдан, учень 9 класу НВО № 109 м. Дніпропетровська

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"