"Демішкевич Василій Миколайович народився 1815 року у Білорусі, село Зарубець. Працював там директором середьої школи. У 1941 р. вступив до Радянської Армії, став на захист Вітчизни. Був капітаном піхоти. Загинув у 1943 р. при захисті міста Брянська. Там і зараз стоїть пам'ятник йому та його товаришам по службі. Демішкевич Василій Миколайович нагороджений Орденом Червоної Зірки, Орденом Слави та медалями. Його дружина, Демішкевич Екатерина Антонівна, допомагала партизанам (приносила одяг і їжу), що ховалися в лісах біля села Прибережжя, де на час окупації Білорусі проживала їх сім'я. Коли німці дізналися, що у цих місцях ховаються партизанські загони, вони зігнали усе село в одне місце і, поставивши автомат, намагалися дізнатися місце схованки і імена людей, що допомагають захисникам. Нічого не добившись, німці хотіли розстріляти усіх людей, але дуже вчасно з'явилися партизани, врятувавши село від загибелі. Ніхто, навіть діти, що жили з Екатериною Антонівною, не знали про її допомогу партизанському загону. Ця таємниця відкрилась тільки після визволення Білорусі з-під влади німців."

Страница солдата создана "Бессмертный Полк - Днепропетровск"