Народився 25 квітня 1919 року в Орловській області. Свою війскову службу Яків розпочав у 20-річному віці. З 1939 року він служив у прикордонному загоні . Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Якову було лише 22 роки. Він був один із бійців того роду війск, на плечі яких ляг тягар найтяжчих хвилин, годин війни. У 1944 році, виконуючи важливе завдання, був поранений. Це поранення не дало змоги знову стати в ряди захисників Вітчизни. Його привезли в М.Дніпропетровськ, де жив його брат. У післявоєнні роки працював на заводі 45 роквів. Доля склалася так, що Чуйков Яків Олексійович залишився один. У нього померла жінка і брат. Залишилися тільки спогади про минуле.