Оглядаючи більш ніж півстолітній шлях, пройдений нашим народом після пам’ятного 1945-го, ми як ніколи зримо і всеосяжно сприймаємо не затьмарену роками та подіями панораму Перемоги народів Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні, яка стала символом незламності народного духу, яскравою зіркою на небосхилі кривавого, драматичного і героїчного століття. Наш громадянський обов’язок – увічнити пам’ять усіх полеглих, зберегти всі меморіали та воєнно – історичні реліквії. Мій дід, по батьковій лінії, Чергинець Іван Савич, пройшов всю війни. Визволяв не тільки нашу Батьківщину, а й країни Західної Європи. Воював на німецькій землі, не дійшовши до Берліна 45 км – його було поранено. На щастя, поранення було не смертельне. Він повернувся з війни. Пам’ятаю його розповіді про війну. Запам’яталися його слова: «Руський воїн – сильний воїн, безстрашний вояка». Помер мій дід у 1978 році, а як хочеться багато спитати, почути ще раз розказане з вуст очевидця, про безстрашну діораму пам’яті, переправи, що захлинались шаленим шквалом полум’я й води, окопи у морі диму, жаху і вогню. Та «високі цвинтарні ворота тишу стережуть». Ветеранські лави рідшають з кожним днем. Всіляка турбота про них, постійна увага рятівників Вітчизни та світової цивілізації – святий обов’язок і справа честі держави, суспільства загалом і кожного громадянина зокрема. Вчитель СШ №25 Нікіфорова Любов Василівна

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"