Війна… Зловісною тінню лягла вона на мирні міста і села, понівечила людські душі. Здавалося, ось-ось знищить все на своєму шляху. Але ж ні! Безсмертною була людська душа, незабутніми звичаї і традиції. Мій дід, Бурштенюк Іван Федорович, лейтенант Радянської Армії загинув на Західній Україні, Волинська область. Місце, де поховали його ми не знаємо, хоча військова частина, в якій воював мій дід сповістила, що він героїчно загинув під час бою. Тому, думаю собі, чи не настав час користатися, хоч із запізненням, традицією своїх предків – пам’ятати своїх героїв поіменно, допоки ще лишилася по них пам’ять.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"