Мій прадід, Бурдюк Яків Іванович, народився 1920року, у Полтавській області. На початку війни, в 1941 році, він жив у Дніпродзержинську і працював на заводі ім..Дзержинського. Під час евакуації заводу, Яків Іванович супроводжував склад з обладнанням заводу. На жаль, під час дороги поїзд з вантажем було підірвано, і Яків повернувся додому. Після звільнення м. Дніпропетровська його відправили воювати піхотинцем у Першо-гвардійську мотострілкову дивізію. Дома залишились його рідні: любляча дружина і двоє маленьких діток. У 1944 році він здобув поранення. Після одужання повернувся на фронт. На початку лютого 1945 року його родина отримала похоронку ( звістку про смерть ) в якій було написано: “4 лютого 1945 року під час звільнення Польщі, загинув рядовий Бурдюк Яків Іванович”. Відомо, що червоноармієць був похований біля Польського міста Бидгощ, у братській могилі, разом із 60 військовими офіцерами та рядовими. Я дуже пишаюсь , що в мене є такий прадід, який воював за свободу своєї Батьківщини та мирне своїх дітей, внуків та правнуків.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"