Мій дідусь, Бородін Василь Васильович, народився 27 лютого 1929 року в селі В`язовик Орловської губернії. В цьому ж році батьки переїхали до Дніпропетровська. Батько працював на заводі імені Леніна, мати – на швейній фабриці. Батько у 1937 році був заарештований, а у 1938 році Постановою трійці УНКВД УРСР засуджений до найвищої міри покарання. 1 лютого 1957р Дніпропетровський обласний суд відмінив цю постанову за відсутності складу злочину. Батька реабілітували. У 1937р. пішов до 1 класу СШ№53. В роки війни, як й інші підлітки, працював на ДЗМО учнем слюсаря (з 1943 по 1945 рік). У1947 році вступає до Дніпропетровської спецшколи ВВС. Після закінчення його направляють до Київського технічно-авіаційного училища. Закінчивши училище в званні лейтенанта, направили в Іванівське військове училище, де займався вихованням молодих курсантів. У 1967 був направлений в Каїр(Єгипет), де йшла війна між Єгиптом та Ізраїлем. Прослужив у Збройних Силах 28 років, звільнився у 1977р в званні майора. Нагороджений багатьма медалями Міністерства оборони: «Ветеран Збройних сил СРСР», «За військову доблесть», «За 20 років бездоганної служби», «Георгій Жуков (1896-1996)», «70 років Збройних сил СРСР», «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні» та іншими.