Народився 23 травня 1923 року в сім’ї токаря-металіста. Дуже хотів були льотчиком, навіть злетів до хмар, коли у 17 років потрапив до планерної школи ОСОАВІАХІМу. У червні 1943 року у віці 20 років призначається начальником зв’язку бригади, а вже 5 липня 1943 року корпус по тривозі було піднято й кинуто на марш, після якого з’єднання з ходу вступило в бій у районі станції Прохорівка. Знаменита Курська битва! Там він був поранений, його контузило. Але від шпиталю він відмовився, тому що треба було «дати жару» ворогові. А далі був Букринський плацдарм. Де знову поранення, у цей раз дуже важке. Від госпіталю вже не «відкрутитися». До переправи його несли дужі санітари під безперервним обстрілом німецького міномета. Перед вибухом чергової міни санітари кидали носилки і ховалися у старі воронки. А прадідусь лежав просто неба, з деяким сумом прислухався до польоту міни і майже не реагував на страшний вибух, що лунав поруч. У 1969 році він з сім’єю приїхав до м. Жовті Води. Тут він працював учителем військової підготовки у середній школі №3. Дуже багато його колишніх учнів вибрали військову долю. Для багатьох був гарним прикладом мужності.