Бондарев Іван Григорович, 1925 року народження. Пройшов всю війну від самого початку до кінця. Шістнадцятирічним хлопцем був прийнятий в загін партизанів, допомагав з доставкою їжі, повідомлень. Коли виповнилося 18 років, пішов воювати у лави Радянських військ. Воював на першому, другу, третьому українських фронтах. Був кулеметником, мінером, сапером. Брав участь у звільненні Білорусії, Польщі і закінчив війну у Східній Пруссії. За час перебування на війні був нагороджений Орденом Червоної Зірки, Орденами Вітчизняної війни І та ІІ ступеня, медаллю за Відвагу та медаллю за взяття Кенігсбергу. Після ВВВ служив у лавах Радянської армії до 1947 року і був демобілізований. Після демобілізації приїхав у місто Дніпропетровськ. Працював на заводі імені Петровського все своє життя. Завдяки хоробрості таких людей, як він, була здобута Велика Перемога.