"«Згадки про Велику Вітчизняну війну» Одна з трагічних сторінок життя нашого народу- Велика Вітчизняна війна, яка почалась 22 червня 1941 року,коли німецьки фашисти напали на Батьківщину. Звичайно, дуже тяжко намалювати все те, що робилося у воюючих країнах. Мій дідусь міг би це все розповісти, але його немає серед живих Мені пощастило знайти серед його особистих документів газету «За комунізм», у якій розповідають військову біографію життя мого дідуся, Большока Григогорія Андрійовича , який під час війни знаходився у підрозділі радянського Військово-Морського флоту. …..Балтика. Урбенська протока. Міноносець «Грозящий», який знаходився У бойовому патрулюванні, був раптово атакований дев’ятьма «юнкерсами». Г.А. Бальшак знаходився в цю мить на мосту у укупі сигнальщиків і безперервно доповідав командиру корабля про дії фашистський стерв’ятників. «Грозящий» направив свою зброю на фашистські літаки, і загриміло його знаряддя. У цьому бою «Грозящий» затопив один «юнкерс», а інші, даремно витративши боєприпаси,забрались зовсім. Так пройшло перше бойове хрещення старшини Г.А Большака. Це було 25 червня 1941 року. А через декілька днів «Грозящий» в шумі Західної Двіни успішно використав мінне загородження, в результаті чого на успішно дні Балтики знайшов свою могилу ще один фашистський літак – тепер уже ескадронний міноносець. У знову бойове завдання –охорона крейсера «Кіров» при перебазуванні Балтійського флоту з Таліна в Ленінград. Безперервне відбуття атак фашистських літаків і підводних човнів, мужність і героїзм команд кораблів, загибель друзів і товаришів на сусідському есмінці , який підставив свій борт ворожій торпеді,щоб врятувати крейсер «Кіров», - все уе назавжди увійшло в пам'ять. А чи можна забути 900 днів і ночей героїчної оборони, а особливо останній день – 14 січня 1944 року,коли Ленінград всією своєю сухопутною і морською вогневою міццю звалився на ворогів і прорвав кільце оборони. А війна знову і знову випробовує мужність радянських моряків: Г.А. Большаку разом з іншими моряками доручено виконати важливе урядове завдання – прийняти в Едінбурзі війскові кораблі, а потім супроводжувати їх до Мурманська. Потім новий бойовий похід з тою ж метою, але тепер уже на кораблі Тихоокеанського флоту до берегів Аляски. І як завжди старшина Г.А. Большак бездоганно виконав свій військовий обов’язок: довірена йому бойова техніка без витрат і своєчасно була доставлена до місця призначення. Поряд з нагородою «За оборону Ленинграда» на грудях старшини Г.А. Большака засвітилась нагорода «Адмірал Ушаков». Можна ще було багато писати про те, як складно і тяжко воювати, про радість і жаль у бою, а також про зустріч мого дідуся з своїм військовим товаришем М.М. Сур’яниновим, про їх спогади «о вечных летах», все це можна написати в одній формі «мужність і героїзм нашого народу – наше майбутнє ,це ми»!!! Сіра Тетяна учениця 9-Б класу СЗШ № 128"

Страница солдата создана "Бессмертный полк - Днепропетровск"