Моя прабабуся Біленко Євдокія Петрівна 1912 року народження, в роки Великої Вітчизняної війни 30 лютого 1943 року була вивезена фашистами до Німеччини. По дорозі вона здійснила втечу. Коли німці її арештували, то вона назвалася іншим прізвищем - Тирновенко Є.П. і це її врятувало від смерті, бо за втечу розстрілювали. Спочатку її відвезли до в'язниці Бранденбаум-1, а потім Бранденбаум-2. Там вона зустріла німецьких в'язнів, які повідомили їй, що всіх з цієї в'язниці везуть до жіночого табору Равенсбрюк, який знаходився за 90 км від Берліну біля села. Там вона провела 2,5 роки. Вона розповідала про страхіття, які пережила там. У таборі були жінки з різних країн. Барак, де знаходилися жінки СРСР, охороняли навіть з зенітками. Німці боялися бунту. Жінки важко працювали, багато померло або було страчено. У суботу і неділю їх не годували. Коли в квітні 1945 р. її звільнили, вона виглядала як 70-літня жінка, а їй було всього 28 років. Вона прожила 95 років і в 2007 році померла. Через усе життя вона пронесла страшні спогади про табір смерті Равенсбрюк.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"