Вельмишановний Ветеране! До Вас звертається ваша правнучка Белич Аліна. Пройшло багато років з того часу, коли наша країна страждала від тяжких мук війни. Мабуть, Вам важко згадувати про ті події, але я дуже вдячна за вашу мужність і хоробрість, яку ви проявили у Вітчизняній війні. Насамперед хотілось би подякувати Вам за цей світ, який ми бачимо сьогодні. Дозвольте висловити слова найщирішої подяки, найглибшої вдячності за ваш героїчний подвиг в ім'я нашої великої Батьківщини, який Ви здійснили в роки Великої Вітчизняної війни. Багато людей віддало своє життя за нашу Вітчизну. Ви боролися за світле майбутнє, за краще життя для нових поколінь. І можете пишатися собою, бо зробили це! Ви відвоювали цю тяжку війну, яка катувала наш народ. Ви змогли пережити її і подарувати нам світ без смутку і болі. Зараз ми бачимо лише радість і щастя. Якщо і відчуваємо горе, то воно не зрівняється з тим, що пережили ви. Ці маленькі прикрощі, які трапляються в нашому житті ніщо в порівнянні з війною. І Ви виявили себе сильною людиною, яка витримала всі ці туги і біль, який принесли нам вороги. Я розумію, як Вам було важко в ті роки, і ще важче згадувати все те, що з вами трапилося під час. Важко думати про тих, хто не зміг дожити до світлих і щасливих днів, але ми всі знаємо, що вони померли не даремно. І Ви теж воювали мужньо і зробили нашу Батьківщину мирною і чистою без воїн. Тому від всього серця я кажу Вам щире дякую! З повагою Белич Аліна,учениця школи №85.