Наша Перемога не відійшла в минуле — це жива Перемога, звернута в сучасне і в майбутнє. Люди подумками повертаються в тяжкі роки війни, і вкотре повторюють: “Спасибі Вам, мужні захисники Вітчизни”. За відвойовану землю, за мирне небо, за світлу посмішку дітей. Хай живе у віках подвиг нашого народу у Великій Вітчизняній війні. У полум’ї вічного вогню величних меморіалів і скромних обелісках, у творах літератури і мистецтва, в серцях сучасників назавжди збережеться пам’ять про безсмертні подвиги тих, хто першим піднімався в атаку, грудьми закривав амбразуру, стояв насмерть. Світ пам’ятає непохитну мужність Брестської фортеці, блокаду Ленінграда, Москви, Києва , Керчі. Мій прадідусь Батрак Олександр Овсійович, залишився живий, але йому на згадку війна залишила пам’ять про себе назавжди – прадідусь став інвалідом. Так все своє життя він проходив на милицях, потім з протезом. Прадід сам з Дніпропетровщини, тому звідси і почав свій бойовий шлях, будучи піхотинцем. Йшли жорстокі наступальні бої в районі Нікопольщини, Апостолівського напрямку. Висотка за висоткою, село за селом, звільняли рідну землю від фашистської навали. Саме там при звільнені сіл Костромка, Базавлук, мій прадідусь Олександр отримав тяжке поранення. Спогади прадіда: “Завжди разом по війній шли з другом, Василем Ємцем. Було тихо. Десь вдалині гуркотіла кононада. Світало. Була команда “окопатись”! Вирили з Василем окопи. Лежали принишклі, аж ось команда “В атаку”! І тільки піднялися бігти, як раптом сліпучо-яскраве світло, і темрява… Опинився у медсамбаті, а потім лікувався у госпіталі м. Баку. А пізніше вже дізнався, що його друга, Василя Ємцябуло вбито в бою. Так і здолав наш народ ворога. Настало мирне життя, але кожен рік, дв’яте травня, дідусь з болем в серці, зі сльозами на очах зустрічав це свято”. Пам’ять - пам’ять про те, що люди пережили спогадами про тих, хто не повернувся з війни, які завжди тривожили і переносили в найстрашніше минуле, оскільки, напевно, немає жодної української сім'ї, якої не торкнулася б війна, хто б не втратив в цьому пеклі близької людини. Як добре, що ми не бачили війни! Вічна слава героям, які полягли в боях за свободу і незалежність нашої Батькивщини!

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"